-
1 порядок
ч1) (лад, упорядкованість) order, arrangementприводити в порядок — to put in order; to arrange, to adjust, to tidy, to settle; to set ( to put) to rights; to get things square ( straight)
2) ( послідовність) sequence, consecution, orderпослідовний порядок — consecutive order; sequence, succession
порядок виконання комп. — execution order
по порядку — in order, in succession, one after another
робити по порядку — to proceed regularly, to do things methodically (systematically, one after another)
3) ( спосіб) order, procedure, manner; form; courseпорядок голосування — method of voting, voting procedure
запроваджений порядок роботи — ( accepted) procedure, routine
законним порядком — legally; in legal form
в пожежному порядку — hastily, helter-skelter
4) військ. order, formation, arrayбойовий порядок — battle dispositions; battle formation
5)порядки мн. — usages, customs
6) мат. degree; order7)до порядку! (на засіданні) — order!, order!
порядок денний (на засіданні) — agenda; order of business, order of the day
-
2 стояти
1) to standстояти на ногах (прям. і перен.) — to stand on one's feet
2) (бути нерухомим, не працювати) to stop, to be at ( to come to) a standstill3) (бути, перебувати, бути розташованим) to be, to be situated; (про кораблі, війська) to lie; ( про погоду) to holdстояти на причалі мор. — to lie alongside; амер. to be docked
стояти на якорі — to lie ( to ride) at anchor
стояти у черзі — to stand in a queue ( line), to queue
стояти на чиємусь шляху — to be in smb.'s light тж. перен.
4) (жити, перебувати) to stay, to liveстояти на квартирах (на постої) військ. — to be billeted ( quartered)
6) ( наполягати) to stand (up) on; to persist, to insistстояти на своєму — to insist on one's own way, to hold one's own, to hold/stand one's ground
7)стояти над душею у когось — to urge ( to hurry) smb., to make smb. nervous by urging
стояти на вахті — to keep watch, to be on watch
стояти на смерть — to hold out to the end ( to the last), to fight to the last
стояти на чолі — to be at the head (of), to head
стояти (бути) при владі — to be in power, to be in office
-
3 в
= у; прийм.(в вжив. після слів, що закінчуються на голосну; у вжив. після слів, що закінчуються на приголосну)1) (позначає місце: десь, в чомусь) in; (в установі, у невеликому місті) at2) (позначає напрям, зміну положення) into3) ( позначає рух) to; ( про місце призначення) for4) (при позначенні року, місяця) in; (з назвами днів тижня, чисел місяця) on; ( при позначенні певного моменту часу) at5) ( y когось) with, at smb.'s place6) ( від когось) from, of7)у мене є — І have, I have got
9) ( різні випадки вживання)в активі прям. i перен. — on the credit side
в асортименті — in stock, in assortment
в дії — afoot, ( про підприємство) on stream
у безвихідному положенні — at bay, in a cleft stick
у безладі — confusedly, hugger-mugger, helter-skelter
у бойовій готовності — in fighting trim, ready/prepared for action, on a war footing
у великій кількості — abundantly, in abundance, in volume, in quantity, in large quantities
у майбутньому — in the future, hereafter; in future, for the future ( надалі)
грати в теніс — to play tennisВааль ч геогр. Vaal ( ПАР)
См. также в других словарях:
ходити — ходжу/, хо/диш, недок. 1) Ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (перев. в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); прот. стояти. || Мати здатність, бути спроможним переміщатися, ступаючи ногами. ||… … Український тлумачний словник
суд — у і заст. а/, ч. 1) Державний орган, який розглядає цивільні, кримінальні та деякі адміністративні справи. || Приміщення для судових засідань. || збірн. Судді. Позивати в суд. •• Арбітра/жний суд незалежний орган правосуддя у розв язанні… … Український тлумачний словник
модус — у, ч. 1) лог. Видозміна умовиводу тієї чи іншої фігури силогізму залежно від зміни якісної та кількісної характеристик посилок. 2) філос. Властивість предмета, притаманна йому лише в певних станах. 3) Вид, прояв, різновидність, норма. •• Мо/дус… … Український тлумачний словник
приходити — джу, диш, недок., прийти/, прийду/, при/йдеш, док. 1) куди, до кого – чого і без додатка.Йдучи, з являтися десь, у когось; прибувати куди небудь, до когось пішки. || Відвідувати кого небудь, бувати десь, у когось, робити візит. || Звертатися куди … Український тлумачний словник
складати — і рідко ісклада/ти, а/ю, а/єш, недок. скла/сти і рідко іскла/сти, складу/, складе/ш, док., перех. і без додатка. 1) Розміщувати що небудь у певному порядку, в одному місці. || Збирати докупи що небудь розкладене, розкидане і т. ін. || у що, як.… … Український тлумачний словник
годитися — I джу/ся, ди/шся, недок. Бути на що небудь, для чого небудь придатним; задовольняти певні вимоги. || безос. Уживається у знач. доречно, доцільно, слід, варто. || Такий звичай, так прийнято. •• Для годи/ться для порядку, заради пристойності; про… … Український тлумачний словник
імунітет — у, ч. 1) мед., біол. Несприйнятливість організму до збудників заразних хвороб, до отруєння; стійкість організму проти зараження, отруєння. •• Акти/вний імуніте/т імунітет, який виникає внаслідок імунної відповіді організму на введення антигену.… … Український тлумачний словник
неподобство — а, с. Порушення встановлених правил, норм поведінки, порядку; безчинство. || у знач. присудк. сл. Не личить так робити; не повинно так бути … Український тлумачний словник
признавати — аю/, ає/ш, недок., призна/ти, а/ю, а/єш, док., перех., розм. 1) Вважаючи правдивим, справедливим що небудь, погоджуватися з чимсь, стверджувати що небудь; визнавати. || Усвідомлювати справедливість чого небудь. || Допускати можливість існування… … Український тлумачний словник
припиняти — я/ю, я/єш, недок., припини/ти, пиню/, пи/ниш, док., перех. 1) Зупиняти рух кого , чого небудь, перев. на якийсь час. || у сполуч. зі сл. трохи. Змушувати кого , що небудь рухатися повільніше. || Змушувати кого небудь зупинятися (про щось). 2) у… … Український тлумачний словник
промпт — а, ч. 1) Термін, що його використовують при морських перевезеннях і який означає, що судно повинне бути готовим до навантаження через декілька днів після укладення фрахтової угоди. 2) Чартерна угода, що укладається у терміновому порядку. 3) Умова … Український тлумачний словник
